Нік:        

Пароль:

запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Той хто пройшов крізь вогонь

Той хто пройшов крізь вогонь

Інфо Трейлери ТворціКадриРецензії Кінонагороди

Додати в «Мої фільми»▼
Рік2011
Країна Україна
Жанрдрама, пригоди, біографія
РежисерМихайло Ільєнко
ПродюсерВолодимир Філіппов, Алла Овсяннікова, Андрій Суярко
Сценарій
ОператорОлександр Крісталовіч
КомпозиторВолодимир Гронский
Художник
Перм'єра в світі21 вересня 2011
Прем'єра в Україні19 січня 2012
БюджетUAH 16 000 000
Тривалість110 хв.

Оцінка:

9.57 (7 голосів)(Оцінити фільм можуть тільки зареєстровані юзери)
Коли радянський льотчик Іван Додока втік з німецького полону, він був звинувачений у державній зраді і засланий у сталінські табори. Іван тікає. На нього починається полювання, що позбавляє героя надії на зустріч з коханою, і, в кінцевому рахунку, самою Батьківщиною...

Заснована на реальних подіях, ця історія веде глядача через ряд пригод, що перетворюють льотчика і Героя Радянського Союзу у в'язня ГУЛАГу, а згодом переносять його до індіанського племені в Канаді. Там Іван отримує своє нове ім'я – Тойхтопройшовкрізьвогонь.

Трейлери фільму «Той хто пройшов крізь вогонь»


Український, оригінал

Рецензії від глядачів


KING Рецензія позитивна

Фільм з душею

Так вжеж вийшло що в Україні якось забули розвинути кінематограф. Розкрутили ТБ, всілякі шоу, запустили поп-співаків на конвеєр, а от на фільми спонсори витрачатися не ризикують. Вважають за краще ходити протоптаними стежками. Тому наша країна обмежується кількома арт-фільмами пару разів на рік.

Але Михайло Ільєнко вирішив, що така ситуація затягнулася. Одному Богу відомо з якими складнощами йому прийшлося зіткнутися, але 3 роки зйомок пройшли не просто так.

Перед походом в кінотеатр я ловив чутки, що фільм таки успішний. Благо розпіарили його непогано - старалися. Тому зібрати 500.000 глядачів здавалося таки реальним - саме таку цифру називав сам режисер, говорячи скільки потрібно, щоб відбити витрати на фільм.

А тепер щодо фільму. Перші 15 хвилин мені, якщо чесно, не сподобалися. Не міг зрозуміти в чому справа, але було якесь дивне відчуття, що мій мозок не встигає за подіями на екрані. Потім я зрозумів - монтажери «зліплювали» фільм на швидку руку. Навіть плин часу у фільмі якось уловити важко, по кадрам ніби Додока просидів у в’язниці небагато, а потім бачиш, що за цей час його син вже виріс. Коротше, на ковер монтажера!

Але далі скажена метушня на екрані уповільнюється, все стає легкосприймаємим. Сюжет в картині дійсно чудесний, дійсно оригінальний. Було відчуття, що ти дивишся стрічку старого доброго радянського кінематографа, але вже на новий лад. Відчувалася душа, що була вкладена у стрічку.

Актори відіграли добре. Знаменитих серед них я не побачив, хіба що Віктор Андрієко (якого, до речі, режисер довго не хотів брати у фільм, вважаючи, що той може тільки довгоносиків грати). А ще сподобалася Івана Ільєнко, яка зіграла другорядну роль індіанки Тіні.

Ну про спецефекти помовчимо - які вони мають бути при такому бюджеті? «Перл Харбора» не склепають все рівно, але кілька вибухів, польотів на літаку фільм прикрасили.

А в кінці фільма, коли я вже повністю втягнувся у сюжет, фінальні титри мною були зустрічені з подивом: «Що, вже?». Якось аж не вірилося, що кіно скінчилося.

А значить, в цілому, фільм удався. Будемо сподіватися, що це початок відновлення українського кінематографу.

Оцінка: 8 із 10